Ой нема того (Весільна сирітська) [Album]

Розбуди мене тихою піснею
Поцілуй вустами гарячими
А то сльози мої стали прісними
Та зіниці стали незрячими

Моє сонце сховалось за хмарами
Моє небо фарбується мрякою
Серце б'ється глухими ударами
Наче хтось по землі - гіллякою

Ми колись були світлою силою
Воювали з темінню хворою
Тільки сила нам стала немилою
Замінили силу покорою

Рідну землю сповили туманами
Окрутили підступними чарами
Старші вічно живуть оманами
А молодші ростуть яничарами

Ой нема того на селі
Що у Галочки на столі
Ой є що їсти, ой є що пити
Є й кому припросити

Хто вони - ті, що вчора браталися?
Ті, що вчора горіли, де вони?
Куди зникли? Що з ними сталося?
Та які їх скрутили демони?

Кожен марить ефектом відсутності
Уникаючи відповідальності
І, питаючи правди в підступності
Вибирає престижні спеціальності

Відділяє себе від кореня
Відриває себе від рідного
Прапор свій пофарбує кольором
У який фарбувати вигідно

Кров не точиться свіжими ранами
Дух потух за мурами-гратами
Поставали усі ветеранами
Хоч не встигли побути солдатами

В неї ненечка старенька
Як голубочка сивенька
По хаті ходе, мисочки носе
Нас до обіду просе

Залишилися знов, наче сироти
При дорозі, якою не ходжено
Хіба можна в своє не вірити?
Хіба ж нас такими народжено?

Заплітаємо слова у речення
Так, що змісту шукати даремно
Від матеріального забезпечення
У душі стало зимно і темно

В неї батенька немає
Дядько за батька вправляє
По хаті ходе, пляшечки носе
Нас до горілки просе